Тілесно орієнтована психотерапія — це завжди про турботу до себе, про слухання себе, про цілісне пізнання себе, про правильні запитання до себе, і завжди наявну чесну відповідь у вашому тілі.
Соматична психотерапія (сома — σῶμα, σώματος, τό — живе тіло / очевидно від σῶς «ціле») — також називається психотерапією тіла та фокусується на складних і глибоко потужних зв’язках між тілом і розумом, і, на тому, як ці зв’язки впливають на те, як ми переносимо травми, відновлюємося після них та інших емоційних потрясінь. Соматична психотерапія виникає зі ствердження, що наряду з мисленням про світ і про те, як на нього реагувати, людина взаємодіє з іншими людьми та світом за допомогою відчуттів, руху та вираження.
Внаслідок деструкційних стресових ситуацій та стимулів, активізується основна система регулювання організму або CRN. Ця мережа, що складається з вегетативної нервової системи, лімфатичної системи та інших регулювальних функцій, відповідає за організацію та генерування миттєвої реакції на проблеми, що виникають перед людиною, наприклад, відома реакція «Бийся або тікай» — це відповідь на стрес та небезпеку. У такій ситуації CRN подає сигнал організму звільнити потік стимулюючих гормональних сполук, таких як адреналін та кортизол, створюючи прилив енергії, який тимчасово порушує рівновагу системи для порятунку її.
Читати далі
Вам не потрібно знати складну термінологію чи схему одужання, щоб зв’язатись зі мною. Все що Ви повинні знати: «все починається у Тобі, і все закінчується у Тобі ж »
Запис онлайн«Лікарю, зціли себе сам.» (Лука, 4, 23)
Ви знаєте, я керуюсь чітко окресленим принципом у роботі з Людиною: «Ти не маєш права допомагати іншому, якщо ти не допоміг самому собі». Це є Закон!
О ні, моя історія у тілесно орієнтованій психотерапії почалась не з традиційної зацікавленості психологією, як зараз прийнято. У 17 років я була хвора здається на все, всі діагнози були моїми, по крайній мірі, так вважали лікарі. І коли мої діагнози мінялись кожних два дні, гормони показували різні результати, а лікарі нервово розводили руками, я прийняла рішення «витягнути» себе сама.
У 17 років для мене і моїх близьких неочікувана відмова ніг посеред вулиці вже не була аж такою неочікуваною, та й біль була своєрідним челенджом в умінні абстрагуватись від болі. Саме у цей період, життя вчило мене бути уважною до тіла і своїх емоцій, і я закохалась у цей процес на вічно.
Розуміння причинно наслідкового процесу між емоціями та тілом зайняло 3 роки мого життя, за 3 роки, я здається, навчилась контролювати та регулювати процеси всередині себе. Вже зараз, після 8 років практики з людьми, у свої 26 років для мене причинно наслідковий процес емоцій і тіла є чимось очевидним, а тимчасові хвороби, які виникають «по ситуації» є природним процесом. На той час я думала, що це якась магія.
Читати далі
